Спектаклі  →"Комедія про Іскремаса"(Укр.)

якщо у вас залишиться.

Обличчя в неї жалібно скривився, губи і ніс застрибали. Іскремас дуже розгубився.

- Ні, ні, ні, це виключено! .. Я би радий, чесне слово, але подумай сама - куди я тебе візьму? .. У мене ні кола, ні двора ...

- Візьміть! - Повторила Крися наполегливо і навіть вчепилася за руку Іскремаса, щоб він не втік, - Ви самі пропадете ... Бо ви Малахольна ...

Повністю одягнений і поголений, артист крокував по зеленій, в садках, вулиці. Поруч дріботів повеселіла Крися. Раз у раз вона забігала наперед, але тут же поверталась, ніби собачка, яка боїться втратити господаря.

Над тинами, як лисі голови, стирчали на кілках виставлені для просушування горщики. Проходячи повз, Іскремас клацав їх по лобі.

З одного садка - з виваленим і поваленим тином - доносився крик:

- Та що ж ти робиш? Ідол косоокий! .. Фарбу-то навіщо перекладаєш? Люди, дивіться на нього!

Іскремас зупинився подивитися і послухати.

У саду, у надломленої яблуні, стояла, схрестивши руки на грудях товстої, баба і лаяла свого мужика. Той дійсно займався дуже дивним справою - фарбував зелені неспілий яблука в червоний колір.

На ослінчику перед ним стояли банки з фарбою, він вмочав кисть і фарбував.

← Туди 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 84 85 86 87 88 Сюди →