Спектаклі  →"Комедія про Іскремаса"(Укр.)

плакала, коли дивилася на екран. Але ж це була погань, підробка ... І взагалі нісенітниця! .. А я відкрию для тебе двері в справжнє мистецтво. У новий, дивний світ!

На голоблях брички сушилися сорочки та підштаники Іскремаса. Виплеснув мильну воду, Крися прихилила корито до стінки, взяла сокиру і почала щепіть Полешко - на підпал.

Іскремас розмовляв у халупі з маляром - тим самим, що фарбував яблука. Артист був у свіжій білій сорочці й по-домашньому босоніж.

- Зараз, коли немає гасу, солі, сірників, коли взагалі нічого немає, крім висипного тифу,-говорив Іскремас, перехилившись через стіл до гостя, - обиватель злякався революції, позадкував ... А я, як і в перший день, скажу їй, нехай святиться ім'я твоє!

Маляр слухав, соромливо посміхаючись, а дивні його очі дивилися і на Іскремаса і кудись ще.

- Вона дала мені внутрішню свободу. Те мистецтво, про який я мріяв усе життя, стало тепер можливим ... Навіть за необхідне!

Увійшла Крися, сіла в куточку і стала латання носок артиста.

- Я виведу театр на простір площ. Вуличні натовпу будуть моїми статистами, а може бути, і моїми героями! .. Традиційний театр - лавка лахмітника. Колосники, софіти, Немировича ... Весь цей мотлох

← Туди 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 84 85 86 87 88 Сюди →