Спектаклі  →"Комедія про Іскремаса"(Укр.)

Я вже п'ять Разов дивилася. Зараз так шкода буде ... Ой! Ой!

І вона заплакала.

- Не смій! Не смій плакати! - Наказував Іскремас.

Але події на екрані дійсно взяли сумний оборот. Дитя, залишене без нагляду, що упустив у море свій м'ячик, побігло за ним, спіткнулося ... і ось вже на пустельних хвилях гойдається лише дитяча солом'яна капелюшок.

- Ех, інтелігенція! -Зловтішно коментував іллюзіонщік .- Пардон-заходом! А рідне дитя, ніби кутенка, втопили!

Тим часом злочинна мати повернулася з кущів, побачила на хвилях дитячу капелюшок і, все зрозумівши, стала в розпачі ламати руки.

Крися заридала в голос.

- Ой, лишенько! - Завздихалі в темряві і інші глядачки.

Стрічка скінчилася. Публіка, голосно тупаючи, рушила до виходу. Залишилися сидіти лише Іскремас і Крися.

Іллюзіонщік втер спітніле чоло і посміхнувся Іскремасу.

- Що, колега, не схвалюєте? - Сказав він нормальним петербурзьким голосом .- їй-богу, даремно. Народ мене цінує. Вони мені хліба, я їм видовищ ...

Більше Іскремас не міг терпіти.

- Це обурливо! - Заволав він .- Люди скучили з мистецтва, а ви їх напихає чортзна-чим! Забирайтеся звідси геть! Тут буде проживати Вільям Шекспір!

- Дозвольте! За яким правом?

← Туди 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 84 85 86 87 88 Сюди →